Виховна година для учнів 11 класу

Хліб-усьому голова

Мета: Ознайомити учнів з обрядами та звичаями українського народу ;   виховувати повагу  до хліборобської праці та сформувати думку про хліб як про одну з найбільших цінностей у житті людини,  про відношення людини до хліба – як про мірило її вихованості, людяності; прищеплювати шанобливе, бережливе  ставлення до хліба, розвивати естетичні смаки, пам'ять, логічне мислення.

Обладнання: Аудіозаписи українських народних пісень, малюнки, пам’ятка, сніп колосків, вислови про хліб, хлібний коровай на рушникові, книжкова виставка   

Вислови  на дошці :

Хліб - народне багатство!

Хліб - це коштовність, життя і здоров'я.

Хліб - це сила.

Епіграф

Хто зерно сіє золоте

В землю палку, невтомну,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

                       М. Рильський

Слово вчителя

Хліб – усьому голова. Мабуть, ці слова ви чуєте вже багато років, і вони стали  для вас звичними і буденними. Адже хліб  – святиня людська.

У чому ж сила і велич хліба?

За всіх часів,і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко діставався хліб насущний у давнину. Ось як писав Тарас Шевченко: «А я стою, похилившись, думу гадаю, як то тяжко той насущний люди заробляють.»

Може, тому в народі до хліба ставилися з такою пошаною, передавали любов до нього своїм дітям і внукам.

 Із давніх – давен знали, що слово «жито» походить від слова «жити». Є хліб – є й життя. Народна мудрість зберегла чималу скарбницю прислів’їв, приказок про хліб.

-        А які прислів'я, приказки ви знаєте про хліб насущний ?

Хліб – усьому голова.

Хліб житній – батько рідний.

Хліб – батько, вода – мати.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Глибше орати – більше хліба мати.

Сій вчасно, вродить рясно.

Травень вологий – хліб хліборобний.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Зима без снігу – літо без хліба.

Вчитель

 Про хліб існує дуже багато народних повір’їв,своєрідних законів,  про які нам розкаже група учнів- дослідників.

Група дослідників

·      Випікали хліб завжди у суботу. І дивились, якщо хліб гарно вдасться – то буде вдача цілий тиждень, глевкий – на сльози, підгорілий – на смуток, потріскається – чекай новин.

·      Із хати ніякий гість без хліба не йшов, скибочку відкраювали на дорогу «на померлі душі».

·      По тому, який виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім’ї, тому пекти коровай просили людину добру і вмілу. Так само пізнавали долю новонародженої дитини по хрестинному калачу.

·      Якщо першу хлібину з нового урожаю не подаруєш людям, злидні будуть тебе їсти. Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток.

Вчитель

Послухайте легенду про виникнення хліба.

Люди почали займатися землеробством ще з того часу,коли  Адама і Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю сім днів голосили напроти райських воріт, припавши до землі. Бог зжалився і послав ангела сказати вигнанцям, щоб вони взяли землі, змоченої їх сльозами, і посіяли її. Там, де посіяв Адам, виросла пшениця, де посіяла Єва – коноплі. Отак люди одержали хліб і одяг.

Вчитель

Згадується хліб у казках, віршах, і скрізь його називають «золотим». Його порівнюють із сонцем, і це справедливо. Послухаємо групу читців.

Група читців

 1 Учень-читець

У руки беру колосок золотий,

Він сповнений слави людської,

В нім дівчини чую я голос дзвінкий,

Новатора і ланкової.

О. Олійник

2  Учень-читець

Хто зерно сіє золоте,

В землю палку, невтомну,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

М. Рильський

Вчитель

 Якось, розповідає легенда, засперечалися орач, сівач, пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь.

- Ви забули про людину. – мовив мудрець, - Хліб – творіння рук людських.

Учитель.

Багато народних обрядів не обходяться без хліба. Хліб у кожній родині лежав на покуті і на вишитому рушнику, а поруч з ним стояла сіль.

      Коли сім'я переїжджає в новий будинок, то вносять до нього спершу хліб-сіль.

       Почесних гостей, молодожонів, також зустрічають з хлібом і сіллю і ще обсипують їх зернами пшениці - на щастя.

-         А які ви знаєте звичаї?

Учень:

      -У Польщі при народженні дівчинки в діжу закладають тісто, замішане на меду. Тісто зріє  до дня її весілля. Коржі, випечені з такого тіста, є однією з кращих прикрас пиршества. Отже жінці, що виходить заміж другій раз на новому весіллі судилося залишитися без знатних ласощів.

Учень:

    -У Словаччині пряник, випечений із замішаного на меду тіста, по на-родному звичаю підносять нареченій. Вона зберігає його в скрині і вручає в день весілля, як естафету, дочці. І десь через два десятиліття пряник можна їсти. Хліб на меду не черствішає.

Учень:

     -У Пакистані перед весіллям нареченій пропонують підготувати тісто для випічки 20-и кілограмового хліба. Якщо опара не підніметься, весілля не відбудеться.

 Група акторів

Вчитель

Випікання хліба було священним дійством. Діти допомагали матері висадити паляниці у піч, виходили з хати, щоб хліб не злякати, доки він буде рости.

Сценка ( мати, двоє дітей)

Мати.

Звівся хлібець на ніжки,

Та мерщій із діжки.

Печу, печу хлібчик, дітям на обідчик.

Беру, беру бабку, кладу на лопатку,

Шусть у пічку.

Коли діти чули запах спеченого хліба, то стукали у двері.

 Дозвольте, мамо, до хати увійти,

Хліб із печі виймати допомогти.

Мати.

Заходьте,діти, будемо хліб виймати,

На рушник долі його викладати.

Без ніг, без сустав хліб на ніжки став.

Мати дає дитині хліб, та кладе хлібину на чистий рушник.

Мати прикриває хліб рушником, примовляючи:

    

      Хай хліб відпочине, та господаря діждеться.

Мати перекидає рушник з хліба через ліве плече, бере хліб,,

У праву руку ніж, відрізає скибочку і говорить.

Оце тобі, донечко, наша рідна.

Гарною зростаєш, батькам допомагаєш.

Хай не обходять тебе щастя й доля.

Щоб тебе люди шанували, а хлопці цілували – ось тобі цілушечка.

А це тобі, синочку, ти рано встаєш, всьому лад даєш.

Рости здоровим та дужим.

Учитель.

-         

Конкурс загадок

Чашечка меду

Закопана в льодку

До нового годку.(озима пшениця)

 Що то за твір,

 Що ні чоловік, ні звір,

 А має вуса. (ячмінь)

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою.

За те мене так гублять,

Що всі мене дуже люблять. (хліб)

 На дірявім мості

 Танцювали гості.(сито, борошно)

Учитель.

У наш час хліба достатньо, але є таке страшне слово – голод. Людина, яка пережила його, із жахом чує це слово. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття. В роки Великої Вітчизняної війни не тільки від куль, а й від голоду помирали люди.

 Солдатський хліб – черствий сухар,

А в казанку незмінна каша.

Ми винесли страшний тягар,

Така вже, видно, доля наша,

Тоді збагнули ми, що хліб,

Здобутий боєм цієї роти,

Ми б проміняти не змогли

На всі життєйськії щедроти.

Учень

А ще був страшний голодомор в Україні 1933 року. Скрізь, як писав Т. Шевченко: «Село неначе погоріло, неначе люди подуріли…» Від голоду помирали і дорослі, і діти. Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожний, хто пережив цей страшний голод, ніколи не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду в ті страшні часи.

 І коли вам скажуть, що є легкий хліб, то знайте – це неправда. Є гіркий – прошений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є білий – дарований, є солоний – горьований. А легкого хліба нема.

 Без хліба люди – сироти, а земля страдниця. І навпаки, земля – наше багатство, наша щедра годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

Вчитель

-         Які професії причетні до хліба?

Учні:

Трактористи, комбайнери, металурги, генетики, біохіміки, агрономи, меліоратори, машинобудівники, мікробіологи, зберігачі  зерна.

-         Що необхідно, щоб випекти коровай?

Удобрювати землю,

зорати,

підготувати насіння,

боронити,

посіяти,

виростити колос,

стискувати і змолоти,

зерно доставити на елеватор,

зберегти,

перевезти на млин,

змолоти на борошно,

перевезти на завод,

виконати складний цикл і випекти хліб,

готовий хліб доставити в магазин.

І усе це людська сила, час, бензин, електроенергія, транспорт.

Вчитель

Ви є постійними покупцями хліба і хлібопродуктів в торговельних точках: чи знаєте ви найменування якого-небудь хліба, пов'язане з якоюсь історичною подією?

Учень 

Це Бородинський хліб. Найменування його пов'язане з Бородинським полем, на якому знаходиться 44 пам'ятники на честь головнокомандуюго російськими військами фельдмаршала Михайла Иларионовича Кутузова, є пам’ятником солдатам, офіцерам, генералам армії Наполеона, а також воїнам 5-ої армії, які звільняли в 1942 р. від фашистів Бородинське поле.

У хліба Бородинського особливий смак. За переказами, рецепт відомого бородинського хліба з солодом і кмином розробила дружина генерала Алек-сандра Олексійовича Тучкова, героїчно загиблого в Бородинській битві.

Легенда про Бородинські  хлібі розросталася. Довгий час рецепт цього хліба зберігався в таємниці.

       Нині Бородинське поле використовують в мирних цілях, -вирощують хліб. Про що шумлять стиглі хліби? Не про те, що не для війни це поле, і не лише тут, а на усіх просторах. Та запанує світ і хліб на усій планеті. Адже хліб пам'ятає усе, і зле і добре. Свята земля, святий хліб.

Хліб не лише їдять - їм живуть.

Вчитель

-                Сьогодні ми багато говорили про хліб, про те, як важко він дістається, про те, що хліб - це життя і що його необхідно берегти як зіницю ока, як своє власне здоров'я.

-         У вас на партах лежать пам’ятки. Прочитайте їх і запам’ятайте на все життя!